Покарання дитини – це застосування будь-яких неприємних і часом принизливих заходів щодо дитини дорослим за непокору, непослух або за неугодну поведінку.
Ці дії дорослого, спрямовані на те, щоб завдати дитині психологічного чи фізичного дискомфорту за те, що вона не слухається, робить щось неправильно або по-своєму. При цьому дорослий використовує свою перевагу у фізичній та психологічній силі над дитиною.
Караючи батьки сподіватися, що дитина в майбутньому змінить свою поведінку, що це їй на благо. Часто можна зустріти такі питання «Як правильно покарати дитину, якщо вона…»
Існує уявлення, що тільки за допомогою покарань дитини можна чомусь навчити, щось йому втлумачити і виховати з нього гідну людину. Але чи вчиться чому дитина під час і після покарань? Чи відбувається його навчання, чи здобуває він важливий урок? Давайте подивимося.
Покарання дуже часто призначається «у серцях», коли дорослий виходить із себе і несподівано вирішує покарати дитину — щось у неї забрати, щось заборонити, поставити в куток, шльопнути і т.д.
У таких випадках дитина заздалегідь не попереджена про наслідки, у неї не було вибору повестися так чи інакше, покарання в буквальному значенні «звалюється йому на голову». У дитини в такій ситуації немає можливості щось виправити, якось змінити ситуацію вже пізно. Тут немає ніякого навчання на майбутнє, є лише каральна складова, яка часто лякає дитину своєю несподіванкою.
Покарання спрямоване на поведінку, вчинену в минулому (у дитини немає можливості щось виправити ЗАРАЗ, дія ВЖЕ скоєно і він повинен понести за це покарання). Знову ми бачимо, що тут відсутнє навчання дитини, вона не має можливості зараз виправитися, вона повинна просто приймати покарання.
Під час покарання дорослий зазвичай лає дитину, кричить нею, злиться, соромить, може використовувати фізичну силу — відповідно, в дитини виникає низку негативних почуттів: страх, сором, образа, гнів, розпач тощо.
На тлі всіх цих негативних емоцій дитина не може навчитися чогось нового, проаналізувати свою поведінку і зробити собі якісь висновки на майбутнє.
Думаю, я що і ви теж не зможете здорово і ясно мислити, проаналізувати ситуацію і зробити важливі висновки, якщо вас принижують, лають, ображають, лякають, роблять вам боляче, змушують зробити щось проти вашої волі, кричать, соромлять чи б’ють.
У такій ситуації включається потужний психологічний захист, вас переповнюють образа, обурення, біль і страх, і всі ці емоції повністю витісняють здатність раціонально мислити. Тут не до навчання! Чи згодні?
На тлі всіх цих негативних емоцій дитина не може вчитися чогось нового. Він замикається, ображається, засмучується, злиться, плаче, робить на зло, упирається ще більше, а може, і підкоряється — все, що завгодно, але тільки не вчиться на майбутнє!
Покарання, пов’язані зі приниженням, соромом, страхом, які здаються образливими — нічому дитину не навчають.
Покарання дитини допомагає дорослому вихлюпнути своє обурення та обурення, але не більше. Іноді покарання у короткостроковій перспективі допомагає змусити дитину зробити те, що потрібно.
Звичайно, дитина послухається, щоб не отримати ще раз по попі чи потиличнику, або щоб на нього не кричали. При цьому дитина може зовсім не розуміти, чому саме так треба робити.
Замість покарань я пропоную вам зовсім інший підхід, який називається «Наслідки вчинків».
Наслідки вчинків можуть бути Логічними (спеціально створені батьками) та Природними (які відбуваються самі собою).
На відміну від покарань, цей підхід навчальний і поважний особистості дитини. Це не залякування чи управління дитиною з позиції сили, залякування та примус її, а це навчання на майбутнє, щоб дитина вчилася брати відповідальність за свої вчинки, робити вибори, приймати рішення та розуміти зв’язок між своїми вчинками та наслідками.
Про Натуральні наслідки я напишу окрему статтю, а в цій статті я розповідаю про Логічні наслідки вчинків.